Головна » До складу Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми «Людина року» обрано Анатолія Кінаха, Бориса Тодурова та Володимира Горянського

До складу Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми «Людина року» обрано Анатолія Кінаха, Бориса Тодурова та Володимира Горянського

25 жовтня 2017 року відбулися загальні збори Вищої Академічної  Ради загальнонаціональної програми «ЛЮДИНА РОКУ», на якому було ухвалене рішення прийняти до складу ВАР програми відомих та авторитетних особистостей України:

  1. КІНАХА Анатолія Кириловича Президента Українського союзу промисловців і підприємців, політика і державного діяча, Прем’єр-міністра України (2001-2002рр.);

 

  1. ТОДУРОВА Бориса Михайловича – Директора Інституту серця МОЗ України, лікаря-кардіохірурга, доктора медичних наук, професора, заслуженого лікаря України.

 

  1. ГОРЯНСЬКОГО Володимира Вікторовича – Популярного українського актора та телеведучого, Народного артиста України, лауреата програми «Людина року» в номінації «Актор року – 2004 та 2005».

 

Kinakh_Smile

Кінах Анатолій Кирилович

Український політик і державний діяч, прем’єр-міністр України з 29 травня 2001 по 21 листопада 2002, міністр економіки України (з 21 березня  по 18 грудня 2007).

Голова Партії промисловців і підприємців України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова ради МКПП.

 

Із дипломом інженера-суднобудівника у 1978 році працював на Таллінському суднобудівному заводі. Через три роки приїжджає до Миколаєва, де влаштовується майстром на заводі «Океан», згодом стає там начальником виробництва. Саме тут Анатолій Кінах набув значного управлінського й організаторського досвіду, здатності відчувати ключові проблеми та вміння вирішувати їх у найефективніший спосіб.

У 1990 році дванадцятитисячний колектив заводу «Океан» висунув його кандидатом у народні депутати. У квітні того ж року Анатолій Кінах обирається до Верховної Ради – першого законодавчого органу незалежної України.

Він активно починає працювати у парламентській комісії з питань економічної реформи. Такі важливі та визначальні для подальшого розвитку країни закони України як «Про підприємництво», «Про власність» були розроблені та прийняті саме за його активної участі. У 1992 році А.К.Кінаха було призначено представником Президента України на Миколаївщині. А ще за два роки понад 70% земляків віддали свої голоси за його обрання головою обласної Ради народних депутатів і обласного виконавчого комітету.

На посту голови облдержадміністрації Анатолій Кінах одним із перших у країні – почав утілювати у життя ідею соціального партнерства. Саме за його ініціативи протягом двох років у Миколаєві проводився експеримент з реорганізації служби соціального захисту населення. Цей проект було підтримано Кабінетом Міністрів України та рекомендовано для впровадження в інших регіонах.

Навесні 1995 року сорокарічному голові Миколаївської області запропонували обійняти посаду Віце-прем’єр-міністра України з питань промислової політики. Ще за рік Анатолій Кирилович стає радником Президента України з питань промислової політики.

У березні 1998 року політик вдруге обирається депутатом Верховної Ради України за виборчим округом Миколаївської області. Деякий час А.Кінах очолював Комітет з питань промислової політики. За його ініціативою було підготовлено та прийнято закон про експеримент в гірничо-металургійному комплексі, який допоміг галузі вийти з кризи, відродив заводи, суттєво збільшив поступлення в державний бюджет.

Приділяючи значну увагу розвитку соціального партнерства в Україні, у 1998 році Анатолій Кирилович ініціює створення Конфедерації роботодавців України та очолює її координаційну раду. У 2002 році її правонаступником стає Федерація роботодавців України, головою якої ділова спільнота знов обирає Анатолій Кінаха. За його ініціативи готується та ухвалюється закон «Про організації роботодавців України». Нині він очолює загальнонаціональне Об’єднання організацій роботодавців України.

У 1999 році – призначається Першим віце-прем’єр-міністром України. Ще за рік вітчизняні підприємці та промисловці вирішують створити Партію промисловців і підприємців. Ділові кола України доручають партійне «кермо» Анатолію Кінаху.

Анатолій Кирилович працював майже на всіх щаблях державного управління. В різні часи він був Міністром економіки, Віце-прем’єр-міністром, Першим Віце-прем’єр-міністром. Але піку кар’єри державного службовця досяг у травні 2001 – тоді Верховна Рада підтримала кандидатуру Анатолія Кириловича Кінаха на посаду Прем’єр-міністра України.

Півтора року уряд Анатолія Кінаха впроваджував стратегію, спрямовану на підвищення платоспроможності внутрішнього ринку, вдосконалення експортної політики, консолідацію зусиль влади та суспільства для захисту національного економічних та політичних інтересів.

Восени 2005-го Анатолій Кінах приступає до роботи секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Він максимально зосередився на питаннях, які складають стрижень національних інтересів – зміцнення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки, збереження та зростання науково-технічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку. Головною працею А.Кінаха на посту секретаря РНБОУ стає розробка та ухвалення Стратегії національної безпеки України – системного документу комплексної глибокої аналітики, який за роки незалежності України зроблено вперше.

За підсумками виборів у парламент 2006 року Анатолій Кінах стає головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Першочергову увагу він приділяє проблемі реформування Збройних Сил, зокрема, реалізації Державних програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку озброєння і військової техніки, створенню спеціальних технологій та матеріалів для виготовлення нових і модернізації існуючого озброєння. Наполегливо відстоює ідеї створення та серійного виробництва військово-транспортного літака АН-70, військових кораблів типа корвет.

Навряд чи знайдеться в новітній українській історії багато людей, яким судилося стати народними депутатами українського парламенту сім разів поспіль. Анатолій Кінах – один з них. Восени 2012 року він став депутатом ВРУ сьомого скликання, нині працює першим заступником Голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

За його ініціативи у квітні 2013 у парламенті України створено міжфракційне депутатське об’єднання «Європейський вибір». А.Кінах є його співголовою. Дане об’єднання тісно взаємодіє із створеною у Європейському парламенті групою євродепутатів на підтримку євроінтеграції України у питаннях адаптації українського законодавства до вимог Євросоюзу.

Наприкінці 2012 року Анатолій Кінах ініціював процес оптимізації умов членства України в Світовій організації торгівлі. У 2013 – став членом Державної комісії з питань співробітництва із СОТ, що створена при Президентові України В.Януковичу задля ефективного захисту й просування національних економічних інтересів нашої держави.

Велику увагу приділяє президент УСПП налагодження постійних комунікацій з міжнародними об’єднаннями підприємців і промисловців, аргументуючи це тим, що лише особисті контакти підприємців можуть наповнити процеси зовнішньоекономічної інтеграції реальним економічним змістом, лише досвід економічного успіху, донесений «наживо», сформує довіру іноземних інвесторів до східного сусіда і переконає їх спрямовувати капітал в Україну.

Невипадково у 1997 році президента УСПП вибрали першим віце-президентом Міжнародного конгресу промисловців і підприємців – громадської організації, яка була створена у 1992 році і об’єднує національні організації промисловців і підприємців 23 країн, серед яких всі країни СНД, Балтії, Центральної та Східної Європи, Китай. УСПП є членом та одним із її засновників. У 2009-2011 рр. А.Кінах головував у Раді МКПП.

Анатолій Кінах має багато державних нагород та відзнак, в тому числі міжнародного статусу. Орден Командорського Хреста Литовської республіки Кінах отримав із рук президента Литовської Республіки Валдуса Адамкуса. Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, у 2011 році президент України присвоїв незмінному лідеру промислово-підприємницької спільноти України Орден «За заслуги» III ступеня.

Todurov2

Тодуров Борис Михайлович

Український лікар-кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009), директор Інституту серця МОЗ України.

За 27 років хірургічної практики виконав понад 5000 операцій. Автор понад 140 наукових праць та низки винаходів. Зробив успішну трансплантацію серця в Україні. 2001 року вперше в Україні зробив операцію Батісти (альтернатива трансплантації серця). Того ж року вперше в Україні зробив торакоскопічну операцію дитині з вродженою вадою серця. 2002 року вперше в Україні зробив тромбектомію з нижньої вени в комплексі з нефректомією в умовах штучного кровообігу. З 2000 по 2007 р. зробив чотири трансплантації серця, три з яких закінчилися успішно. У 2005 р. вперше в Україні захистив докторську дисертацію з хірургічного лікування тромбоемболії легеневої артерії.

Тодуров протягом багатьох років проводить міжнародні благодійні акції в різних країнах світу заради порятунку дітей з вродженими вадами серця і заради підвищення престижу України на міжнародній арені. У 1999 р. був з благодійною місією в Єгипті (прооперував 16 дітей з вродженими вадами серця в Каїрі). У 2002 р. прооперував 2 дітей з вродженими вадами серця в Багдаді. В Іраку працював і над створенням спільного з іракськими медиками проекту з порятунку громадян цієї країни, особливо немовлят — майбутнього нації. 2005 р. — благодійна місія в Косово (прооперував 3 дітей з вродженими вадами серця в Приштині). 2006 р. — Благодійна місія в Азербайджані (прооперував 5 дітей з вродженими вадами серця з малозабезпечених сімей біженців з Нагірного Карабаху).

У 2008 році Бориса Тодурова призначено керівником збудованої Київської міської клінічної лікарні «Центр серця». 25 грудня 2012 року рішенням 65 депутатів Київської міської ради центр передано під юрисдикцію МОЗ. На виступі в будівлі Київської ради Борис Михайлович вказав на недостатнє фінансування центру з міського бюджету, зокрема за 2012 рік лише 4,8 мільйона гривень. Ще 39 мільйонів гривень виділялось МОЗ. У забезпеченні центру обладнанням також брав участь Микола Кузьма, на той час президент Української асоціації постачальників та виробників медичної техніки.

За даними сайту «Греки України», останні десять років Борис Михайлович створив наукову школу лікування серцевої недостатності, визнану на міжнародному рівні однією з найкращих. Виконуючи щорічно більше 500 операцій на серці власноруч, Тодуров підготував блискучу плеяду кардіохірургів, анестезіологів, перфузіологів, більшість з яких представляють еліту сучасної української кардіохірургії. Рівень і результати операцій, які виконує Тодуров, відповідають найкращим світовим стандартам, свідченням чого є велика кількість хворих з різних країн світу, які оперуються саме в нього. Згідно з Програмою Президента України щодо боротьби з серцево-судинними захворюваннями, з 2006 р. Борис Михайлович Тодуров є ініціатором та співавтором проекту будівництва найсучаснішого в Україні медичного закладу — Київського міського центру серця. Тодуров запросив працювати в цей центр найкращих професіоналів, створив унікальний колектив однодумців і вчених. Борис Михайлович є автором понад 110 друкованих праць, зокрема 5 авторських свідоцтв і патентів. З 2004 р. він заслужений лікар України.

Тодурова нагороджено почесними грамотами Президента України, АМН України, численними дипломами та грамотами Київського міського голови та орденом Святого Володимира, має подяки від міністрів охорони здоров’я Єгипту, Азербайджану, Сербії.

396d734e847d9c38eb5b90a3aabbafda

Горянський Володимир Вікторович

Український актор, телеведучий, артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист України (2008), Заслужений артист України (1998), член Національної спілки театральних діячів України.

Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов. В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, курс В. І. Ковалевського. В 1996 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.

Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.

Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».

Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.

У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».

У 2015 року один із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».

Звання і нагороди

  • Заслужений артист України(1998)
  • Народний артист України(2008)
  • Кавалер ордену «Святого Володимира» IV ступеня
  • Орден Дружби(2004)

Кавалер ордену Пошани (Україна)