Головна » 2012 » Міжнародні премії 2012 » Володимир Познер

Володимир Познер

Sorry, this entry is only available in Ukrainian and Russian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Народився 1 квітня 1934 року в Парижі. У 1952-му сім’я переїхала на постійне проживання в СРСР. У 1964 році В.А.Познер створив на «Мосфільмі» Експериментальну творчу кіностудію, яка проіснувала до 1968 року.

У 1958-му В.В.Познер закінчив біолого-грунтовий факультет Московського державного університету імені М.В.Ломоносова. Після закінчення МДУ займався перекладами американської та англійської літератури (Труман Капоте, А.А.Мілн, Джеймс Тербер, Томас Мур, Редьярд Кіплінг та ін.).

У 1959 – 1961-м – літературний секретар Самуїла Яковича Маршака. У 1961 – 1970-м – старший редактор Агентства друку «Новини», відповідальний редактор журналу «Soviet Life», відповідальний секретар журналу «Супутник». У 1970 – 1985-м – коментатор Головної редакції радіомовлення на США і Великобританію радіомовлення на зарубіжні країни Комітету по радіомовленню і телебаченню.

Найбільшу популярність придбав в якості ведучого телемостів СРСР – США. У 1982-му – ведучий першого телемосту «Москва – Лос-Анджелес» на Центральному телебаченні (ЦТ). У 1986 – 1991-м – політичний оглядач ЦТ Держтелерадіо СРСР. У 1985-му – ведучий (разом з Філом Донахью) телемосту Ленінград – Сіетл ( «Зустріч у верхах пересічних громадян»), в 1986-му – телемосту Ленінград – Бостон ( «Жінки говорять з жінками»), в 1988-му – авторських програм «Недільний вечір з Познером» на МТК і «Квадратура кола» на РТР.

У 1991 – 1997-м жив і працював в США, ведучий (разом з Філом Донахью) програми «Познер і Донахью», з 1995-го – «Підсумків тижня». Живучи в Нью-Йорку, одночасно з 1993 року – ведучий програм «Ми», «Людина в масці», «Якщо …» на ОРТ (що виходили в ефір і після повернення В.В.Познера в Москву в 1997-му), « час і ми »,« ми і час ».

У 1997 році разом з дружиною Катериною Орлової організував Школу телевізійної майстерності для регіональних тележурналістів.

З листопада 2002 по 2008 рік автор і ведучий щотижневої інформаційно-аналітичної програми «Пори» на Першому каналі. З 2008 року по теперішній час автор і ведучий щотижневої програми «ПОЗНЕР» на Першому каналі.

Автор книг «Parting With Illusions» (1990) і «Eyewitness: A Personal Account of the Unraveling of the Soviet Union» (1991), співавтор з Хелін Кейссар книги «Згадуючи війну», виданих в США, а також понад п’ятсот статей в різних зарубіжних і російських друкованих виданнях. Автор документальних фільмів «Свідок» (1986), «В пошуках залізної завіси» (1999), «Одноповерхова Америка» (2006), «Тур де Франс» (2009). Лауреат премії Спілки журналістів СРСР (1986), трьох американських премій «Еммі» і восьми російських «ТЕФІ», а також більше десяти інших телевізійних нагород. Нагороджений орденом Дружби народів (1994), Золотою медаллю товариства «За кращий світ» (США, 1997), орденом Пошани (1999) і орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006), а також призом фестивалю «Мас-Медіа» (1994), спеціальним призом журі міжнародного фестивалю телепрограм «Оксамитовий сезон» за видатний внесок у розвиток телебачення (1995), призом «Золотий гонг» (1998).

З 1994 року по 2008 рік- президент Академії російського телебачення.

З 1998-го – член журі премії «Тріумф».