Головна » 25-річний ювілей "Людина року" » Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №22: Володимир ЛИТВИН

Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №22: Володимир ЛИТВИН

Литвин_рбк

Історія № 22. Володимир ЛИТВИН

 Суспільний лідер політичної рівноваги

Врівноважений і розсудливий, прагматичний, з гострим політичним чуттям,– саме таким запам’ятався українцям колишній голова Верховної Ради IV та VI скликань Володимир Литвин. У розмаїтті політичних баталій, що розгорталися під головним куполом країни в ті роки, йому як нікому вдавалося впевнено утримувати парламентський  штурвал і спрямовувати гарячі емоції народних обранців в русло конкретних рішень. За його унікальне вміння знаходити компроміси навіть там, де це здавалося було неможливо, за ним стійко закріпився образ  миротворця, який з часом перетворився на прізьвисько «Голуб миру». В історії українського політикуму він займає своє особливе місце як державотворець, який завжди досягав результату, уникаючи гострих імпульсивних дій і займаючи виважену конструктивну позицію.

…Народився Володимир Литвин в селі Слобода-Романівська на Житомирщині. Він добре вчився в школі, тому легко вступив на історичний факультет Київського університету імені Т.Г.Шевченка. В 1978 році закінчивши вуз з червоним дипломом, він залишається в ньому і починає працювати викладачем. Згодом стає помічником ректора, старшим викладачем кафедри новітньої історії і захищає кандидатську дисертацію. В 1986 році, відмітивши своє тридцятиріччя, В.Литвин очолює управління в Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, а потім переходить на відповідальну роботу в партійні органи.

Після заборони Компартії в 1991 році Володимир Михайлович повертається до викладацької роботи в університеті ім.Т.Г.Шевченка в якості доцента історичного факультету. Новий доленосний поворот в його біографії починається через два роки, коли він знайомиться з екс-прем’єром Леонідом Кучмою. Коли ж через рік Леонід Данилович стає Президентом України, він призначає Володимира Литвина своїм помічником. Ця посада відкрила для Володимира Михайловича нові можливості. Наприкінці 1995 року він стає заступником голови Адміністрації Президента: організує роботу групи помічників і референтів Леоніда Кучми, слідкує за написанням всіх доповідей і аналітичних записок для нього, встановлює розклад дня і черговість аудієнцій, а  також керує представницьким життям глави держави – виїздами, прийомами, зустрічами, тобто відповідає за створення його публічного іміджу. Через чотири роки, будучи вже досвідченим управлінцем, Володимир Михайлович очолює Адміністрацію президента. Одночасно він займає ще декілька важливих посад: заступник голови Державної комісії по проведенню в Україні адміністративної реформи, член Ради по питанням реформації судової системи, член Ради національної безпеки і оборони.

На початку 2002 року Володимир Литвин вирішує розпочати самостійну політичну кар’єру, очоливши виборчий список блока «За єдину Україну». Він стає народним депутатом України, а пізніше, після довгої  «спікеріади» – займає посаду Голови Верховної Ради. Звичайно, керувати парламентом – справа складна і дуже відповідальна, проте Володимир Михайлович, як досвідчений організатор зі стратегічним баченням, успішно справляється зі своєю місією. Під його головуванням в грудні 2004 року були прийняті важливі поправки до Конституції, які стали запорукою проведення третього туру президентських виборів. Його рішучість і здатність швидко та зважено діяти у період помаранчевої революції,  по суті, врятувала країну від небажаного громадянського протистояння, що визнали свого часу як представники правлячої влади, так і опозиції.  З цього приводу президент Польщі Олександр Квасневський сказав: «Принципова позиція українського парламенту і особисто Володимира Литвина допомогла конфліктуючим сторонам «конституційно вийти з кризи».

Згодом, маючи величезні рейтинги та імідж миротворця, Володимир Литвин вирішує створити власну партію – «Народний блок Литвина». До першої п’ятірки у списку кандидатів у депутати увійшли такі відомі особистості, як народна артистка України Софія Ротару та  перший космонавт Леонід Каденюк. Проте на виборах до парламенту в 2006 році блоку не вистачило 0.56%, аби подолати трьохвідсотковий бар’єр. В.Литвин повертається до наукової діяльності в якості віце-президента Національної Академії  Наук України, пише книжки. Як учений він досліджує проблеми новітньої історії країни, питання теорії і практики державотворення, політичного розвитку суспільства, становлення правової системи, конституційного права тощо.

Хоча Володимир Михайлович опинився дещо в стороні від активного політичного життя, він наголосив, що свого останнього слова ще не сказав, а  поки що займеться зміцненням очолюваної ним Народної партії. Через рік, у 2007-му, на дострокових парламентських виборах блок Литвина знов бере участь у перегонах, набирає 3.96 % виборців і отримує в Верховній Раді VI скликання 20 депутатських мандатів. В грудні 2008 року після закінчення політичної кризи Володимира Михайловича вдруге обирають Головою українського парламенту. За таке рішення проголосували 244 народні депутати.

Загалом в кріслі спікера Верховної Ради Володимир Литвин перебував довше всіх своїх попередників і наступників за всю новітню українську історію. Він займав цю посаду цілих дві повних каденції – 8 років, зробивши багато корисного для розвитку країни, володіючи непересічним мистецтвом знімати напругу навколо складних, а часом доленосних питань, як в сесійній залі, так і в суспільстві в цілому. Всі свої сили  та вміння він докладав аби зберегти націю від розбрату та, за його висловом, «з’єднати два береги Дніпра». І в цьому він досяг чималих успіхів, тому що не на словах, а на ділі працював за принципом, який сам сформулював: «Треба двом гілкам влади разом рухати велику справу будівництва держави, а не шукати ворогів».

…Володимир Литвин. Талановитий державний діяч, який має стратегічне бачення і вміє швидко орієнтуватися у вирі подій. Головний миротворець помаранчевої революції, завдяки правильним діям якого країна уникла громадянського протистояння. Суспільний лідер, який завжди стверджував ідеали єдності та злагоди. Вчений-історик, доктор наук, який написав понад 430 наукових праць і книжок. Мудрий політик, який на будь-яких складних віражах сучасної української історії вміє тримати удар, має чітку виважену позицію та всім серцем і розумом служить Україні.

У 2004 році Володимир Литвин був удостоєний  найвищого державного звання «Герой України» з врученням ордена Держави. Також він нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню та Командорським хрестом із зіркою ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 2001).

Володимир Литвин – заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (за серію монографій «Українська фалеристика та боністика»).

 11 березня 2006 року видатний політик і суспільний діяч Володимир Литвин на урочистій церемонії вручення премії «Людина року-2005» був удостоєний високого титулу «Суспільний лідер року».